Місце соціології в структурі сучасних знань

Соціологія належить до групи гуманітарних, а точніше, суспільних наук, хоча має зв'язки не тільки з науками цієї групи, але і з природними (наприклад, з біологією). Ф. Гіддінгс стверджує, що «соціологія є посередницею між органічними науками, з одного боку, та політичними та історичними науками, - з іншого».

Вперше місце соціології в структурі наук було визначено О. Контом. Система наук, на його думку, являє собою ієрархію, що виражає процес розвитку від простого до складного. Кожна наступна сходинка в розвитку знання - наука більш високого порядку - передбачає попередню як свою необхідну передумову. «Ієрархія» основних наук така: математика - астрономія - фізика - хімія - біологія - соціологія. Соціологія ґрунтується на біології, але має в собі щось своєрідне, що випливає із взаємодії індивідів, впливу кожного покоління на наступні.

У даній лекції ми позначимо лише найбільш тісні зв'язки соціології з іншими науками.

Соціологія і філософія. І та, й інша наука вивчають особистість і соціальні спільності як об'єкти і суб'єкти діяльності. Але філософи це роблять на високому рівні узагальнення. Тому вони не можуть виявити життя у всьому її суперечливому існуванні. Соціологія, спираючись на філософію, орієнтується на більш конкретний аналіз, на дослідження складної мозаїки соціальної діяльності, поведінки і відносин. У свою чергу, соціологія впливає на філософію, змушуючи її розширювати і Поглиблювати рівні узагальнення.

Соціологія і історія. Вони мають один об'єкт дослідження - суспільство, яке вивчається в процесі його розвитку. Як відомо, норми поведінки і відносин, цінності, культура передаються з покоління в покоління. Дуже важливо виявити цю еволюцію, що є областю спільних інтересів історії та соціології. Не випадково польський соціолог Ян Щепанський підкреслював особливо тісні контакти соціології з історією культури. Різниця підходів цих наук у тому, що історія описує і пояснює соціальний процес post factum, а соціологія - in factum. Інакше кажучи, історія намагається реконструювати минулу діяльність людей в усій її неповторності, індивідуальності. Але вона не в змозі пояснити сьогодення і тим більше прогнозувати майбутнє. Сучасність завжди відрізняється від минулого, бо вона є творення нового. Завдання соціолога - «схопити», зафіксувати це нове на рівні соціально типового.

Соціологія і політологія. Політологія вивчає політичні процеси, політичні відносини, політичні цінності, політичну систему, політичну культуру, тобто все, що стосується політичної сфери життя суспільства. Соціологія ж, досліджуючи людей і спільності як суб'єкти, має справу з громадянським суспільством, яке функціонує поряд з державою і яке стає самостійною сутністю на певному етапі розвитку людської цивілізації, коли людина висувається на принципово нову позицію як у взаємовідносинах з громадськими інститутами, так і в усвідомленні особистісної самооцінки. Громадянське суспільство та його взаємовідносини з державою і з політичною системою в цілому - це є та межа, за якою проходить взаємодія соціології та політології.

Соціологія і психолого-педагогічні науки. Вся історія становлення соціології свідчить про тісний органічний зв'язок проблем власне соціальних і психолого-педагогічних. Немає практично жодної роботи, яка претендує на цілісне висвітлення соціальних явищ, в яких не порушувалися б питання виховання, освіти, психології.